Сашко Свистун, Крайовий референт ІІІ Проби: «Скобів та вірлиць стає більше»
{thumb obj="news" objid="10209" fileno="1" templateid="1056"} ІІІ Проба є завершальним етапом пластової системи виховання. Успішно здати її і отримати ступінь скоба чи вірлиці, означає підтвердити свої глибокі знання, старання та активну життєву позицію.
Пластовий портал вирішив поцікавитись в людини, що відповідає в Україні за здачу цієї проби, наскільки активно пластуни здають її, рівнем їхніх проектів.
Скільки за час своєї каденції Ти переглянув заповнених бланків Третіх проб, а скільки видав порожніх? Чи не все у Твоїй праці вимірюється числами?
Говорячи сухою статистикою, за моєї каденції, станом на жовтень 2007 року, всього було понад 100 зголошень до здачі III проби на ступінь скоба/вірлиці. Однак є проблема – брак бланків проби, які, не зважаючи вже на піврічне замовлення, досі не поступили до Булави. Також вищим ступенем іменовано сорок одного розвідувача та розвідувачку. Тішить той факт, що, в порівнянні з минулими роками, інтенсивність здачі проб збільшилась. Як на мене, це прямий результат діяльності зв’язкових та станичних референтів 3-ї проби, зокрема Назара Зелінки – Тернопіль, Юрка Лучина – Івано-Франківськ, Вікторії Демчик – Луцьк та Андрія Вахнія – Львів. Однак, дійсно, числа тут не основне.
Відносно нещодавно Мала рада скобиного кругу [МРСК] прийняла рішення про обов’язкову рекомендацію від Станичної пластової старшини [СПС] на затвердження скобом чи вірлицею. Чи не було прецедентів, щоб СПС певної станиці лобіювала «своїх» кандидатів? Чи обговорення Третьої проби й прийняття рішення відбувається максимально прозоро й лобіювання неможливe?
Думаю, таке рішення є абсолютно правильним, тим паче, що воно себе вже виправдало. Наразі інцидентів лобіювання не було, принаймні жодного впливу, тиску чи погроз у свій бік ми не відчували (посміхається).
Як треба виконувати проекти, щоб Крайова булава Уладу пластовго юнацтва [КБ УПЮ] НЕ затвердила твою Третю пробу?
Це досить просто – виконувати проекти «для галочки»
За неповний рік часу від станиці Львів до КБ УПЮ надійшло два подання на гетьманську вірлицю та одне на гетьманського скоба. Чи не забагато від однієї станиці за такий короткий відтинок часу?
Якщо взяти у відсотковому співвідношенні – то якраз нормально. Хоча, наразі є проблема «надто високої планки», коли виховник, зв’язковий, члени СПС надто прискіпливо ставляться до цього почесного ступеня і «бояться» робити подання.
За даними сайту Референтури Третьої проби УПЮ www.3proba.plast.org.ua, за час діяльності відновленого Пласту чотири вірлиці отримали почесний ступінь гетьманської, проте серед скобів тільки один випадок надання цього ступеня. На Твою думку, це зумовлено тим, що попередні референти були чоловічої статі чи є якісь інші пояснення?
Тут може бути багато пояснень, починаючи від того що дівчата більш активні в пластовій діяльності, закінчуючи тим, що зв’язкові хлоп’ячих куренів більш прискіпливіше ставляться до подань і т.д. Якщо проаналізувати, то таку тенденцію можна побачити і у отриманні відзначень і пересторог .
У юнацтві Ти здобув ступінь скоба. Як гадаєш, Твоя Третя проба пройшла б перевірку теперішнього Крайового референта Третьої проби? І чому Ти такий впевнений?
Думаю, пройшла б. В мене там багато знайомих (сміється). А насправді середній рівень проектів тримається на одному рівні. Щоправда в когось вони різноманітніші – охоплюють одразу кілька напрямків, інші – є суто теоретичними, або ж охоплюють якусь одну ділянку – такі проекти ми намагаємось повернути на доопрацювання.
Для чого взагалі здавати III пробу?
Як сказав колись Бі-Пi: "Пластун не є пасивним в тому розумінні, що він сам по собі є добрим, він мусить бути активним в роблені доброго діла". І дійсно якщо ґрунтовно проаналізувати вимоги до проектів Третьої проби, можна помітити, що більшість з них є соціального характеру, або ж спонукають до нього. Так само як завданням Пласту є виховувати (самовиховувати) добрих громадян, так і завданням Третьої проби, завершального етапу юнакування, є перевірити/показати наскільки юнак чи юначка навчились, за час свого пластування, організовувати і проводити акції, бути відповідальними і активними, корисними суспільству. Як на мене, кожен пластун/ка мали б здавати третю пробу і тільки якісь вагомі причини могли б цьому завадити.
Чи планує Референтура впровадити якісь заохочення для здачі III проби, щоб збільшити кількість бажаючих здавати її?
Ми не є примусовою організацією, і вершиною непрофесійності референта мало б бути запровадження якогось заохочення. Однак поруч має бути присутня будь-яка допомога та сприяння третьопробникам з боку Референтури, для чого і була прийнята резолюція МРСК про станичних референтів III проби. На жаль, не завжди виходить повністю бути відкритим для юнацтва, оскільки увесь час є проблеми з бланками проб, однак завжди намагаюсь іти на зустріч.
Як тобі працюється на цій посаді? Плануєш продовжувати і надалі виконувати ці обов’язки?
Посада дійсно відповідальна, і намагаюсь виконувати свої обов’язки на належному рівні, вже незабаром пройде наступна МРСК, яка мала б переобрати провід КБ УПЮ. Про другий термін наразі не думав, думаю надто багато ще може змінитись за цей час.
Принагідно хочу подякувати усім виховникам та зв’язковим, що увесь час дають мені роботу – доводять юнацтво до ступенів розвідувачів, станичним референтам 3-ї проби за координацію здачі проб на рівні станиці, проводу КВТ за відсіювання кандидатів на скобів, вірлиць (усміхається). Якщо виникають якісь запитання, що стосуються III проби, відповіді можна знайти на www.3proba.plast.org.ua або www.upu.plast.org.ua, або ж sashko.swystun(at)plast.org.ua
Ст. пл. скоб. Сашко Свистун, ЛЧ народився 1985 року у Львові, закінчив механіко-математичний факультет ЛНУ ім. І. Франка за спеціальністю "Фінансова та актуарна математика, статистика", магістр статистики. В Пласті з 1997 року. Виховник гуртка «Бізони», зв’язковий 7-го куреня ім. Петра Сагайдачного. Крайовий референт 3-ї проби УПЮ.