Категорія: Новини Сайту

Затверджено ст.пл. Христину Кондратович відповідальною за КВВ УПЮ, КВЗ, КВПВ з правом ухвального голосу в даній ділянці. 

Бажаємо Христині наснаги та натхнення в роботі на новообраній посаді.   

1. Морське пластування (МП) мало свій початок у 1928 році, відновило діяльність в 1946 р. у Німеччині, а формально оформлене в програмі УПЮ в 1947 р. В краях нового поселення воно діяло тільки в Канаді і ЗСА. У 1951-55 в обох КПС діяли референти морського пластування, які спільно організовували курси / табори МП, головно на терені Канади. В цьому часі в ЗСА було по різних станицях 6 юнацьких морських гуртків – залог (разом 42 юнаки). Пам’ятаю один з цих гуртків („Морські орли”) був у 3-му курені коли я там був юнаком. В ЗСА у 1956 р. відбувся перший морський табір / курс для пластунок під опікою п’ятьох старших пластунів скобів-гребців. Водні чи морські табори і курси регулярно відбувалися у 1950-57 рр. на терені Канади, а від 1955 і до цього часу на терені ЗСА; мабуть, від 1993 року також на терені України. Напрямні діяльності для МП затверджені в 1960 р. в яких дозволено куреням УПЮ мати морські гуртки і також встановлено нові вимоги (окремо в додатку до вимог на скоба / вірлицю) для здобуття ступеня пластуна скоба / вірлиці – гребця. Напрямні опубліковано окремо як „Записки українського пластуна # 29”. Відзнака проби скоба / вірлиці – гребця затверджена в 1975 р. Окремих відзнак для учасників МП не було, хіба що в 1950-60 их роках членам морських гуртків дозволено носити білі моряцькі шапочки в часі водних занять.

2. Летунське пластування (ЛП) почалося у 1948 р. в Німеччині. У 50-их роках були спроби організувати летунські гуртки в Канаді і ЗСА, але відомо тільки про один такий гурток. Практичної діяльності ЛП не розвинуло аж до часу 1964-71 рр., але після наглої смерті головного промотора Славка Луканя ЛП практично перестало діяти. В Україні тепер відбуваються летунські табори, але не відомо чи згідно з напрямними. Напрямні діяльності затверджені у 1969 р., де крім летунських гуртків в куренях УПЮ дозволено також організовувати летунські гуртки, яких членами могло бути юнацтво з різних куренів / станиць, але про існування таких гуртків не відомо.

I. Спеціялізоване пластування є ДОДАТКОВОЮ ділянкою занять і вмілостей юнака,що бажає займатися таким пластуванням.

II. Юнаки можуть починати спеціялізоване пластування після закінчення другої проби на ступінь пластуна розвідувача.

III. Для складання ІІІ проби юнак, який займається спецпластуванням мусить виповнити всі (підкреслено в оригіналі) вимоги, що є для ІІІ проби на ступінь пластуна скоба, з ДОДАТКОМ вимог, що перевіряють його теоретичне і практичне знання з ділянки його спецпластування.

IV. Дальше були подані обов’язкові (від 1957) вимоги ІІІ проби на ступінь пластуна скоба з ДОДАТКОВИМИ вимогами для здобуття ступеня пластуна скоба – гребця в МП і подібне для ЛП, так як було проголошено в напрямних, хоча в кількох місцях дещо змінено.

V. Зауваги:

А. Слово ДОДАТОК було подане великими буквами в оригінальному тексті постанови для підкреслення цієї зміни.

Б. Ця постанова відносилася тільки до хлопців – юнаків, тому що дівчата – юначки в тому часі мали окремі вимоги проб. ГПБ мабуть, зробила подібну постанову для юначок, але чомусь це не було опубліковане в „Пластових Вістях”.

Під час Зборів КУПО в 1973 р. засновано Скобиний Круг, який рекомендував зміни у вимогах пластових проб УПЮ, які рівночасно стали однаковими для юнаків і юначок. Після ратифікації краями в 1975 р. появився змінений Правильник УПЮ. Частина ІІ в якому не було ніякої згадки про МП чи ЛП, чи взагалі про спеціялізоване пластування. Але рівночасно в цім процесі було формально затверджено відзнаки ступенів пластуна скоба – гребця і пластуна скоба – обсерватора. Отже, не було наміру скасувати спеціялізоване пластування, але тільки формально поставити його поза рамки нормальної / обов’язкової програми УПЮ, як додаток до цієї програми. В наступній ревізії Правильника УПЮ, частина ІІ (де зроблено радикальні зміни у вимогах ІІ проби), які рекомендувала Велика Рада Скобиного Кругу під час Зборів КУПО в 1991 р. це підтвердилося з тим, що тут виразно написано, що юнацтво може займатися спецпластуванням (і також, виховництвом в УПН та інше) тільки після закінчення третьої проби / етапу.

1. Проєкт виготовляє ГПБ – з власної ініціятиви або з ініціятиви якої небудь КПС або з ініціятив з’їздів членства (для справ юнацтва це Скобиний Круг) – в тісній співпраці з КПС всіх членів КУПО.

2. Проєкти затверджені пленумом ГПБ розсилається для одобрення краями.

3. Якщо щонайменше дві третіх (себто 6 країв) КПС одобрять проєкт, тоді ГПБ пересилає його до ГПР для кінцевого затвердження пленумом ГПР.

4. Якщо пленум ГПР двома третіми голосів затвердить проєкт, тоді це публікується в „Пластових Вістях”, як обов’язковий правильник чи напрямні діяльності. Малі Ради чи Велика Рада Скобиного Кругу мають дуже важливу і основну ролю відносно всіх справ, які стосуються УПЮ і мусять активно включатися в перший крок поданий вище. Але Ради СК (подібно, як загальний з’їзд УСП, чи великі ради УПС, чи Ради Орлиного Кругу) є уповноваженими тільки РЕКОМЕНДУВАТИ (а не затверджувати) зміни (за винятком тих, які в правильнику делеговані краям) існуючих чи створення нових правильників / напрямних діяльності для УПЮ. СК від 1973 р. все був ініціятором таких змін, але кінцеве слово мають органи і члени КУПО, тому що кожен правильник є для цілого Пласту тим самим.

1. Постанова ГПБ від 15 травня 1970 р. є до нині правосильна і обов’язуюча, як загальні напрямні для діяльності не тільки МП та ЛП, але будь якого спецпластування включно з новими пропозиціями.

2. Цілком займатися спецпластуванням, як основним напрямом особистої пластової діяльності можуть тільки скоби / вірлиці (дивись діючий Правильник УПЮ, частина ІІ), але участь в поодиноких заходах / заняттях будь якого спецпластування за дозволом зв’язкового можуть брати участь також розвідувачі /-чки (дивись постанову ГПБ від 15.05.1970 р.).

3. Прихильники чи учасники якого небудь віку не можуть брати участь в спецпластуванні, тому що вони зобов’язані цілком зосередити свою увагу на вивченні матеріялу та стреміти до успішного і вчасного закінчення І-ої та ІІ проби / етапу в Програмі УПЮ.

4. ГПБ повинна покликати окрему комісію для перегляду концепції спецпластування та можливого осучаснення програми та вимог в ділянках спецпластування.

5. Вимоги проби на ступінь скоба / вірлиці гребця чи обсерватора обов’язують, як подано у підкресленому тексті постанови ГПБ від 15.05.1970 р. Які не будь зміни в цих вимогах мусять пройти процес зміни правильника / напрямних діяльності затверджених Зборами КУПО в 1980 р.

пл.сен. Петро Содоль
Вісті УПЮ №2(8) червень 2005

{thumb obj=”news” objid=”9750″ fileno=”2″  maxwidth=”700″}

Безліч історій лунають від колишніх виховників, зв’язкових про власний курінь. А як було все насправді? коли офіційно створений курніь, які гуртки розпочинали славну історію, які їхні сильветки?

Ці питання турбують чи не кожного члена куреня УПЮ  якийяка цікавиться справедливою історією.   

КБ УПЮ спільно з Музеєм-Архівом Пластового руху нагадує про проект, який розпочався ще у 2011 році після впорядкування піврічних звітів усіх куренів краю

Ідея проекту: відтворити історію куренів за допомогою курінних звітів та важливих документів, що стосується куреня від початку заснування.

Де взяти документизвіти:  В музеї-архіві пластового руху є курінні звіти кожного куреня починаючи від установчих сходин та завершуючи 2008 роком. 

Що робити з обробленою інформацією?: Крайова Булава УПЮ погодилась сприяти розміщенню всієї історії куреня на сайті булави. Для кожного куреня буде створена окрема сторінка, яка наповнюватись відповідно поданих матеріалів.

Порядок роботи над проектом:

1. зголоситись на електронну скриньку [email protected] з темою “Історія куреня”
2. Отримати зісканувані матеріали з пластового архіву-музею
3. відібрати потрібну інформацію з електронних зразків
4. подати інформацію на  КБ УПЮ на електронну скриньку [email protected]

1. ч. 1 ім. Корола Данила (Львів) – Ірина Занов’як 
2. ч. 2 ім. Олени Степанів (Львів) – Настя Коваль
3. ч. 3 ім. Івана Виговського (Львів) – Роман Козак
4. ч. 5 ім. Романа Купчинського (Львів) – Ірина Занов’як 
5. ч. 6 ім. Лесі Українки (Львів) – Вікторія Івасик
6. ч. 7 ім. Петра Конашевича-Сагайдачного (Львів) – Данило Туркевич
7. ч. 14 ім. Соломії Крушельницької (Львів) Оля Проць, Катруся Козловська
8. ч. 15 ім. Павла Полуботка (Львів) – Андрій Аврамкін
9. ч. 16 ім. Іванки Блажкевич (Тернопіль) – Оксана Марин
10. ч. 22 ім. Марічки Підгірянки (Івано-Франківськ) – Юля Гладиш
11. ч. 36 ім. Анни Ярославни (Львів) – Зоряна Яремко
12. ч. 37 ім. Миколи Міхновського (Київ) – Мішкуров Саша
13. ч. 43 ім. Пилипа Орлика (Львів) – Іриней Баран
14. ч. 49 ім. Івана Миколайчука (Івано-Франківськ) – Марічка Чабан
15. ч. 56 ім. Мілени Рудницької (Івано-Франківськ) – Марічка Чабан
16. ч. 59 ім. Степана Ленкавського (Івано-Франківськ) – Марічка Чабан
17. ч. 60 ім. Галини Мороз (Тернопіль) – Христина Деркач
18. ч. 69 ім. Богдана Хмельницького (Львів) – Юрій Зіланов
19. ч. 72 ім. Марії-Магдалини Мазепи (Київ) – Васильєва Марія
20. ч. 79 ім. Вячеслава Липинського (Івано-Франківськ) – Марічка Чабан
21. ч. 80 ім. Алли Горської (Новий Розділ) – Наталя Сливка
22. ч. 97 ім. Максима Кривоноса (Київ) – Микита Петік
23. ч. 99 ім. Петра Скоропадського (Івано-Франківськ) – Марічка Чабан

Зважаючи що в Пласті існує апробаційний бренд бук, Крайова Булава УПЮ потрохи переходить на нові стандарти. 

Це положення було прийнято Головною Пластовою Булавою в 2007 році. Та є обов’язковим для всіх країв.